Блог учителя хімії, інформатики: Опис педагогічного досвіду

Формування творчого виховання учнів на уроках хіміїї через інноваційні технології

В епоху «силіконового інтелекту» треба завжди пристосовуватись до нових витівок людської винахідливості. Адже все постійно змінюється. Інформаційний світ трансформується дуже швидко. Творчість людини з одного боку впливає на дану трансформацію, а з іншого – дозволяє ефективно пристосовуватись до майбутніх метаморфоз цифрового світу (інформатизації).

У "Концепції хімічної освіти у середній загальноосвітній школі України" зазначено: ''Концептуальною основою навчання хімії повинно стати формування особистості, а не носія тільки певної суміші знань, формування людини, що живе і працює у світі техніки і складних технологій". Це означає, що розвиток змісту і організація процесу навчання повинні здійснюватись на основі діяльнісного підходу і гуманітаризації процесу навчання. Це, крім іншого, означає, що в методиці повинен бути здійснений кардинальний перехід від інформаційно-пояснювального підходу, орієнтованого на передачу готових знань, до діяльного підходу, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи цього засвоєння, на зразки та способи мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей учнів, на розвиток і виховання так званого "планетарного мислення". Адже діяльність є основним фактором розвитку і самовизначення особистості.

Для формування і розвитку творчого стилю діяльності потрібно спеціальним чином організоване соціально-педагогічне середовище, певні педагогічні засади (педагогіка співробітництва, педагогіка оптимізму і успіху, проблемне навчання, діалог, рефлексивна позиція вчителів і учнів у навчальному процесі, евристичні методи навчально-творчої діяльності, самоосвітня робота учнів і педагогів).

Здатність до творчості є однією з найбільш важливих умов для успішного самовираження особистості і її всебічної самореалізації та адаптації в сучасному світі. Проте на розвиток творчих здібностей учня в школі відводиться дуже незначна частина навчального часу. Існує декілька перешкод: авторитарна педагогіка, валовий підхід, пасивна педагогіка. З іншого боку перевантаження змісту навчання, школа пам’яті, в якій існує стійка ілюзія, що кількість знань збільшує інтелект, а також багато інших причин. Отже, для формування і розвитку творчого стилю діяльності потрібно спеціальним чином організоване соціально-педагогічне середовище, певні педагогічні засади. Серед них слід виділити:

Ø педагогіка співробітництва;

Ø педагогіка оптимізму і успіху;

Ø проблемне навчання;

Ø діалог як форма творчої діяльності;

Ø рефлексивна позиція вчителів і учнів у навчальному процесі;

Ø евристичні методи навчально-творчої діяльності;

Ø самоосвітня робота учнів.

Використання цих педагогічних засад у моїй практиці дозволяють вчителю більш ефективно та цілеспрямовано розвивати творчі здібності учнів. Вивчаючи сутність творчості, характеристики творчої особистості, риси творчої діяльності на уроках хімії, можна зробити висновок, що специфіка уроків повинна базуватися на самостійній роботі школярів. Причому широко проводиться як індивідуальна робота, так і групова інтерактивна діяльність. В процесі навчання з’являються завдання для самостійної самоосвітньої діяльності, які випробовують учнівські здібності та формують майбутню мотивацію школяра для подальшого розвитку творчої активності. Так, наприклад, при вивченні цікавої теми у 11 класі "Харчові добавки, Е-числа" (додаток 1 "План-конспект уроку") широко використовуються прийоми, методи, методики інтерактивних технологій. Адже харчові добавки та числа Е - це одне із найважливіших питань сьогодення. Під час підготовки до уроку звертається увага на розробку гнучкого плану, який складається з:

Ø мети, об’єкту та мотивації навчання;

Ø конкретних завдань проблемного характеру;

Ø планування характеру спілкування (монолог, діалог) з урахуванням конкретних завдань уроку;

Ø планування різних форм організації та активації творчих здібностей школярів (співвідношення фронтальної, індивідуальної, самостійної роботи);

Ø формування завдань самоосвітньої компетентності.

Самоосвітня компетентність учнів тісно пов’язана з творчою діяльністю на уроках хімії. Проблемні задачі, як основний елемент творчості, відіграють величезну роль при формуванні самостійності у навчанні учнів, відкидаючи традиційну репродукцію. Отримуючи проблему, дитина автоматично включається в процес пізнання. Більше того, вона самостійно опрацьовує фактичний матеріал і шукає шляхи розв’язання проблемної ситуації. Так, наприклад, при вивченні хімічної мови, учням пропонуються завдання, скажімо, "періодична система очима дітей", кодування своїх імен за допомогою хімічної символіки, розглянути якісний склад запропонованих вчителем фруктів або овочів, закодувати назви фруктів або овочів і провести аналогію "чи дійсно із таких хімічних елементів складається закодований фрукт або овоч". Таке завдання додому успішно виконується самостійно.

Основна ідея досвіду мого полягає в активізації розумової діяльності учнів шляхом створення ситуації, при якій кожен учень працював би на відповідному рівні. Визначальним при цьому є рівень обов'язкової підготовки. На його основі формуються вищі рівні засвоєння матеріалу. Наприклад, учням пропонуються різні інтерактивні вправи: хімічні й буквені диктанти, складання неримованого вірша сенкану, розшифрування коду, дискусія, моя домашня лабораторія (ужиткова хімія), асоціативний кущ, встанови відповідність, логічне коло тощо. (Додаток 2 "Складання неримованого вірша сенкану", "Піраміда, логічне коло", "Розшифрування коду").

Хімія як природнича наука вивчає та пояснює навколишній світ і водночас забезпечує задоволення практичних проблем суспільства, розв’язання сировинної, екологічної, енергетичної та інших проблем. Хімічна освіта відіграє важливу роль у формуванні вмінь поводитись з речовинами. Тому важливим завданням є не лише забезпечення учнів знаннями про речовин та їх перетворення, а й розвиток експериментальних умінь, навичок безпечного поводження з речовинами в побуті. Досягти цієї мети можна тільки шляхом використання хімічного експерименту, хоча сучасний матеріальний стан класу не сприяє використанню хімічного експерименту на достатньому рівні, для цього використовується ужиткова хімія. Наприклад, лабораторний дослід "Реакції обміну в розчинах електролітів з виділенням газу", учням показується реакція "виверження вулкану".

Інструкція проведення реакції: береться пластмасовий стакан із відкритим дном (служить як гора), насипається у стакан зафарбована сода, зверху наливається оцет, проходить виверження вулкану, тобто хімічна реакція із виділенням газу. Крім цього досліду відбувається між предметний зв‘язок хімії та географії, бо діти бачать на даному досліді виверження вулкану, яке відбувається насправді у природі.

Основна мета моєї професійної діяльності є стимулювання до навчання, зацікавленість предметом, розвиток творчого потенціалу у школярів або комплексний метод практичного навчання, орієнтований на використання активних форм роботи з метою розвитку компетентності особистості. Для пошуку педагогічної істини керуюся словами Альберта Енштейна "Навчати вміє той, хто навчає творчо, цікаво".

Свій навчальний план будую таким чином, щоб учні багато часу на уроках були зайняті самостійною роботою. Учні поступово переходять від виконання завдань, аналогічних тим, що виконувались під керівництвом вчителя, до виконання проекту. У процесі роботи навіть найслабші учні прагнуть покращити, не тільки навчальні бали, але й знання, розвивають вміння проводити пошук інформації самостійно.

Для розвитку творчої самостійності учнів на уроках хімії працюю над такими проблемами:

Ø Застосування нестандартних уроків з хімії

При розробці нестандартних уроків користуюся соціальною компетентністю, яка характеризує уміння учнів жити в суспільстві, приймати певні рішення. Формуванню таких властивостей сприяє організація на уроках групової роботи, проблемно-пошукових методів. При побудові уроку я враховую інтереси і здібності учнів, використовую різнорівневі завдання, які сприяють формуванню навичок самооцінки.

Проблемні питання стимулюють учнів до вибору раціональних шляхів розв’язання задачі. При вивчені теми "Ізотопи" ставлю проблемне питання: "Негативний і позитивний вплив радіації". Тут учні не лише розглядають негативний вплив радіації, але й досліджують, що без неї також не можна обійтися, згадуючи географію, фізику, біологію навіть історію: ядро Землі, магнітне поле Землі, археологію, медицину.

На предметних тижнях проводяться позакласні заходи. Наприклад, урок закріплення, поглиблення й розширення знань учнів про воду як найважливішого природного оксиду. (Додаток 3 "Позакласний захід "Вода - найбільша цінність на Землі").

Розвиваю на нестандартних уроках й полікультурну компетентність, яка висвітлює зв’язок хімії з іншими природничими науками, дозволяє поступово формувати уявлення про наукову картину світу. Наприклад, на уроці з теми "Отруйність спиртів" школярі дають відповідь на питання: "Чому в Україні так багато людей хворих на алкоголізм?". Учні пояснюють це питання не лише з точки зору біохімічних процесів, а і соціальних явищ, знань, заснованих на традиціях народу, його звичаїв, менталітету.

Ø Запровадження метод проектів у вивченні хімії

Інформаційні компетентності учнів передбачають оволодіння новими інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати, творчо використовувати і відтворювати інформацію з різних джерел. У навчально-виховному процесі я використовую метод проектів. Цей метод дозволяє учням самостійно отримувати необхідну інформацію із різних джерел, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, перетворювати її, зберігати, використовуючи електронні носії, при цьому, замість дій за шаблоном виступають пошукові, дослідницькі дії. Результатом виконаної роботи можуть бути різні презентації (усні, письмові, мультимедійні). Дуже яскравою стає мультимедійна презентація, яка дозволяє учням краще засвоювати матеріал (працює зорова пам’ять), суттєво економити час на уроці.

Проект – стимулювання до навчання, зацікавленість предметом, розвиток креативно-творчого потенціалу у школярів. Проектна діяльність приводить до розвитку в учнів здібності мислити нестандартно. Важливо, щоб отриманні хімічні знання були пов'язані з повсякденним життям. Цікавий побутовий хімічний приклад може змінити стереотипність поводження деяких учнів і зробити їх з пасивних слухачів активними учасниками уроку. Наприклад, проект "Вода знайома й незнайома". Він може бути вузько профільним, спрямованим на поглиблення знань учнів про воду, її властивості й застосування. Тоді він реалізується у 8 класі під час вивчення теми "Складні речовини". Чому така тема? Адже вода – речовина знайома всім з перших днів життя, без неї неможливо уявити існування людства. Але за короткий термін, який відводиться на вивчення властивостей води, неможливо розкрити всі аспекти цього питання, і учні, самостійно працюють, відкривають для себе воду вже з нових поглядів, "знайомляться" з нею. Для цього можна запропонувати дітям поділитись на групи, і кожна група виконує за певний термін свою частину роботи:

І група – поширення й фізичні властивості води;

ІІ група – хімічні властивості води;

ІІІ група "Жива" і "мертва" вода – міф чи реальність?

IV група – "Срібна" вода.

Таких груп може бути й більше, залежно від кількості тем, що мають бути розглянуті. Доцільно зробити ще одну групу з найсильніших учнів – "Дослідники". Вони шукають нову інформацію, про яку не говорив учитель, у бібліотеках, у мережі Інтернет, пропонують проведення цікавого експерименту під керівництвом вчителя.

При підготовці проекту слід звернути увагу на три важливих компоненти:

1. конкретні вміння, які слід сформувати в учнів;

2. групу учнів, з якими будуть працювати;

3. проблеми, на вирішення яких буде спрямоване заняття.

Пропоную план навчального проекту, по темі "Хімія та екологія рідного краю." (Додаток 4)

Отже, можна сказати, що проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. У основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу. Він завжди припускає розв'язуванні деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається "відчутними", тобто конкретний результат практичної, готовий до впровадження.

Ø Використання ужиткового експерименту на уроках хімії.

Ужитковий експеримент на уроках хімії має важливе місце для здоров’язберігаючої компетентністі. Специфіка предмету «Хімія» передбачає роботу з реактивами, хімічним обладнанням у класі, вдома з різними хімічними речовинами (побутова хімія, лікарські препарати, продукти харчування: сода, оцет тощо) тому дотримання правил техніки безпеки при роботі з реактивами і вміння надавати першу медичну допомогу є пріоритетним для кожного вчителя хімії. Високий рівень захворюваності школярів вказує на необхідність і важливість учнів на уроках і позаурочний час формувати саме цю компетентність. Наприклад, на уроці з теми " Харчові добавки, Е-числа " використовую метод "Зорієнтуйся", за допомогою якого учні опрацьовують велику кількість важливої для здоров’я інформації за короткий час. Групи учнів отримують випереджувальні завдання з тем: "Лабораторія якості молока", "Лабораторія якості води та соків", "Лабораторія якості ковбасних виробів", "негативні наслідки вживання харчових добавок". Після виконаної роботи експертні групи обмінюються інформацією, формулюють і записують висновки. Обов’язковими вважаю "хвилинки відпочинку" на уроці, які дозволяють зменшити розумове навантаження учнів.

Під час лабораторних та практичних занять учні являються не лише спостерігачами, а й дослідниками різних явищ, перетворень. Вони намагаються зрозуміти в якій галузі їхнього майбутнього професійного життя можна застосувати знання, отримані під час таких уроків. Це також підтримує інтерес до предмета і підвищує пізнавальну активність. Наприклад, використовуючи ужиткову хімію при вивченні теми "Електролітична дисоціація. Електроліти і неелектроліти" у 9 класі, провести у домашніх умовах провідність таких речовин: розчинів кухонної солі, харчової соди, оцту за допомогою тестера, досліди описати у вигляді буклету; у 10 класі при вивченні теми "Явище алотропії, алотропні видозміни Оксигену і Карбону. Значення озонового шару для життя організмів на Землі. Поширення неметалічних елементів у природі, застосування неметалів. Поняття про адсорбцію" - провести лабораторний дослід "Адсорбція брильянтового зеленого (зельонка), чаю за допомогою активованого вугілля", створити бюлетень, тобто описати дослід.

Ø Розробка та застосування електронно-мультимедійного супроводу уроків.

Наприклад комп'ютерна презентація при вивченні розділу "Метали". (Додаток 5 "Фрагмент комп‘ютерної презентації")

Розвиток творчих здібностей учнів відбувається через локальну компетентність, тобто передбачає наявність компоненту мотивації. Це стосується і навчальної діяльності, яка буде більш успішною, коли сформовані позитивне ставлення учня до навчання, пізнавальний інтерес, потреба в одержанні знань, почуття обов'язку і відповідальності. В самій назві "методи стимулювання і мотивації" відображено єдність діяльності вчителя й учнів: стимулів учителя і формування мотивації учнів для творчого розвитку. Зацікавленість учнів можна використати у пункті мотивація навчальної діяльності. Наприклад, під час вивчення в 10 класі теми "Алотропні видозміни фосфору" в пункті мотивація навчальної діяльності я розповідаю про звичайні сірники та про те, що щоразу, запалюючи їх, ми перетворюємо червоний фосфор на білий. За рахунок теплоти, що виділяється під час тертя, червоний фосфор нагрівається і переходить у легкозаймисту модифікацію – білий фосфор. Світні смуги, що можна спостерігати в темряві під час тертя сірника об коробку, зумовлені утворенням білого фосфору. Наводжу учням хімічний склад сірникової голівки, намазки сірникової коробки й записуємо окисно-відновні реакції, що відбуваються при цьому, потім порівнюємо їх методом електронного балансу. Під час розгляду теми "Гліцерин як представник багатоатомних спиртів" розповідаю учням, що з гліцерином, а вірніше, з його розчинами пов'язані сподівання людей, що помирають від важких захворювань, на воскресіння після смерті. Видатний спеціаліст в галузі реанімації, академік Неговський писав, що, охолоджуючи тіло до температури + 10⁰ С, затримати процес можна лише на 40-60 хв, а якщо використовувати для охолодження мінусові температури, то це призведе до загибелі клітин і тканин. Та все одно існує думка: якщо на основі гліцерину виготовити кровозамінник і заморозити тіло, то потім його можна воскресити. Це пов'язано з властивостями гліцерину, який якщо його поступово охолоджувати, за температури +18⁰ С твердне, а розчин гліцерину, що складається з двох частин гліцерину та однієї частки води, замерзає за температури – 46,5⁰ С. Крім того, гліцерин – в'язка нетоксична рідина, що добре розчиняє органічні та неорганічні речовини. У США процедуру замороження пройшли понад 100 осіб. Гліцерин дійсно запобігає утворенню кристалів, що руйнують судини та клітини, і хоча повернути до життя людей через довгі роки ще не вдалося, люди продовжують сподіватися. Всі ці приклади є показові та повчальні, тому що викликають інтерес у школярів і переконливо свідчать про те, які хитрі секрети приховують звичайні предмети.

Досить добре розвивають творчу активність учнів дидактичні ігри. Головним моментом, на який необхідно звертати увагу під час створення й використання навчальних ігор, є акцентування уваги учнів на змісті самої гри, а отже, і змісті навчального матеріалу.

Гра привчає учня мислити, виділяти головне, узагальнювати, розвиває його пам’ять, здібності. Для виконання цих навчально-виховних завдань в процесі навчання хімії з успіхом можуть бути використані тематичні ігри. Залежно від загальної спрямованості й типу дидактичних ігор за їх допомогою можна формувати не тільки окремі знання, а й взаємозв'язки між елементами знань, навчати учнів порівнювати та диференціювати хімічні речовини і процеси.

Засвоєння знань у ході гри часто не потребує довільної уваги, що дає змогу уникнути перевтомлення учнів.

При вивченні розділу "Метали" у 10 класі, учням пропонується гра "за і проти", тобто дається коротенька інформація про даний метал, учні діляться на дві групи опонентів "за" та опонентів "проти", із запропонованої інформації щколярі роблять висновки. Наприклад, висновок "Біологічна роль металу Мg".

“За”

“Проти”

Солі металу в організмі людини виявляють антисептичну й судинорозширюючу дію, знижують артеріальний тиск, вміст холестерину в крові, забезпечують профілактику раку, позитивно впливають на організм травлення, виявляють заспокійливу дію на нервову систему.

Підвищений вміст йонів магнію призводить до порушення мінерального обміну, балансу обміну магнію, є одним із чинників підвищення смертності від серцево-судинних захворювань і захворювань шлунково-кишкового тракту.

Ø Ігри-вправи

Можна використовувати під час узагальнення навчального матеріалу з хімії будь-якого характеру.

"Хрестики-нулики"

а) Тема "Основні класи неорганічних сполук".

Визначити виграшні варіанти.

Вказати оксиди, які мають амфотерні властивості:

ZnO	MgO	BeO
K₂O	AlO₃	CaO
SO₂	Li₂O	Cr₂O₃

Вказати речовини, з якими взаємодіє вода:

K	Cu	Na₂O
SO₂	Al₂O₃	Ca
Au	CaO	CO₂

Відповідь:

Na₂O + H₂O = 2NaOH;

Ca + 2 H₂O = Ca(OH)₂ + H₂↑;

CO₂ + H₂O = H₂CO₃.

б) Тема "Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва".

Вказати елементи, які належать до одного періоду.

в) Тема "Нітроген та його сполуки".

Знайти сполуки, де азот має однакові значення ступеня окислення

HNO₂	KNO₃	HNO₃
NF₃	Na₂O₃	NH₃
NaNO₃	N₂	NaNO₂

Сполучити лінією формули тих речовин, що взаємодіють з концентрованою нітратною кислотою

Cu(NO₃)₂	Ca	CuO
S	HCl	NaOH
Fe	Ca(OH)₂	Cu

Ø Сюжетно-рольові ігри – це навчальні дискусії.

Різновидність групової роботи, ситуаційні задачі, захист навчальних проектів. Прикладом рішення проблемної ситуації являється урок-роздум з теми "Ізотопи", ставиться проблемне питання для дискусії "Позитивний та негативний вплив радіації".

Творчі ігри стимулюють до самостійного здобуття знань та творчому їх застосуванню. При вивчені теми "Альтернативні джерела вуглеводнів" я звертаю увагу на синтез біогазу. Учні отримують завдання:

1. Вас призначили директором побудованого в нашому районі заводу по переробці сміття. Організуйте роботу таких відділів: а) постачання б) головного технолога, в) відділу кадрів, г) реалізації продукції, д) раціонального використання біогазу.

2. Ви керуєте проектним інститутом який займається синтезом біогазу. Організуйте роботу відділів: а) переробка відходів, б) технології біогазу, в) інженерів-конструкторів, г) перспективне використання біогазу, д) охорони навколишнього середовища.

Учні звертаються за допомогою до вчителів історії, географії, фізики, математики, біології, креслення. Ділові ігри завжди супроводжуються великим інтересом учнів до вивченого матеріалу.

Розв’язування задач забезпечує систематичність, безперервність навчання, постійний зв’язок з життям. Кожна задача – це неповторна єдина у своєму роді життєва проблема, змодельована реальна ситуація. Тому для активізації навчального процесу і розвитку творчості, пропоную учням такі проблемні задачі:

Ø Як, виходячи з метану, одержати амінооцтову кислоту?

Ø Скільки нових простих і складних речовин можна одержати, виходячи з сульфатної кислоти, цинку, води, сульфату натрію, купрум (І) оксиду?

Ø В Індонезії існує кратерне озеро наповнене концентрованою сульфатною кислотою, знайти реагенти в ланцюжку перетворень, "кратерне озеро":

А → Б → С → Н₂SO₄

Моє завдання не тільки навчити учнів розв’язувати задачі, а й створювати їх. Щоб навчити учнів створювати задачі певного типу, показую учням, як це робити на одному чи кількох прикладах. Пропоную дома зробити відповідну задачу. Така робота викликає великий інтерес у учнів до вивчення теми, дає віру в свої сили і головне – сприяє розвитку творчості.

Формування вищого ступеню креативності дають розв’язування творчих задач. Відповідно до мети, з якою використовуються творчі задачі, їх можна поділити на 2 типи: задачі на закріплення знань; задачі на формування вміння здобувати знання самостійно.

Наведу приклади задач творчого характеру.

Задача №1. Стічні води хімічного комбінату містять аміак. Запропонуйте спосіб нейтралізації аміаку, який можна застосувати в народному господарстві.

Задача №2. Ви вирушаєте в космос. Основне, що буде вам необхідно, це тепло, вода, кисень. Які речовини ви везете із собою? Чому?

У своїй роботі я практикую подання результатів діяльності учнів з виконання творчих завдань у вигляді повідомлень, доповідей, презентацій, буклетів, бюлетенів та захисту проектів. Це допомагає формувати комунікативну компетентність особистості і забезпечувати розвиток мовлення учнів. Особливу увагу я звертаю на дотримання учнями норм наукового лексикону та вимог знань нової хімічної номенклатури.

Вміння дискутувати являється обов’язковим для сучасного учня. Під час вивчення теми "Оксиди карбону" учні висловлюють припущення про те, як може змінитися життя на планеті Земля зі збільшенням вуглекислого газу в повітрі, прогнозують можливі майбутні катаклізми пов’язані з "парниковим ефектом".

У своїй роботі я помітила, діти, які вивчаючи цю важливу, але нелегку для засвоєння дисципліну, вони наражаються на труднощі, викликані специфікою предмета, а подеколи – плутаними поясненнями в підручниках. Об'ємний матеріал, нескінченна кількість хімічних задач не може реалізуватися в голові дитини, бо "мозок один", тому впроваджую у практику роботи розвиваючу компетентність навчання, активні методи і форми навчання з використанням опорних конспектів. У зв'язку з цим можна згадати слова видатного авторитета у справі розв'язування нелегких проблем Декарта: "Прості приклади привчають наші очі бачити істину чітко та ясно".

Специфіка використання опорних конспектів з нетрадиційними формами навчання дозволяє урізноманітнювати форми і методи роботи з учнями, сприяти вихованню творчої особистості школяра, розширенню функцій учителя, дає можливість враховувати цікавість навчального матеріалу та інші індивідуальні особливості учнів.

Зробити ефективну навчальну працю необхідною позицією співпраці, при цьому учень і вчитель працюють разом заради досягнення спільної мети. Учень відчуває себе співавтором єдиного творчого процесу. Щоб активізувати розумову діяльність учня я вирішую три завдання: вибираю форму роботи на уроці, яка здатна зацікавити учня з будь-яким рівнем підготовки, залучаю увесь клас до сумісного процесу пізнання; визначаю кожному учню частку загальної проблеми, яка була б йому під силу, реалізуючи диференційований підхід до навчання – при застосуванні знань і умінь з "органічної хімії", кожному роздаю опорні конспекти, учні працюють в групах: одні записують молекулярну, структурну, електронну формули даних речовин; друга група вивчає фізичні властивості, робить помітки в опорному конспекті; третя група розглядає хімічні властивості органічних речовин, записує рівняння реакції в даний конспект; остання – застосування органічних речовин. (Додаток 6) Стараюся зняти у слабкого учня страх перед поганою оцінкою в разі неправильної відповіді, вивільнити процес його мислення.

Використання опорних конспектів на уроках хімії – перспективний вид навчального заняття. Їх можна застосовувати, як й дидактичні ігри на уроках повторення й узагальнення вивченого, контролю знань учнів (Додаток 7).

При вивченні теми „Сахароза, крохмаль, целюлоза”, учні за допомогою опорного конспекту роблять порівняльну характеристику цих вуглеводів (Додаток 8). Конспекти допомагають дітям сформулювати експериментальну задачу та теоретично осмислити її.

За допомогою опорних конспектів маю на меті:

Ø привернути увагу учнів до питання, задачі, навчального матеріалу, збудити в ньому пізнавальний інтерес та інші мотиви діяльності;

Ø поставити його перед такою посильною складністю, подолання якої має активізувати розумову діяльність;

Ø допомогти учневі визначити в пізнавальній задачі, запитанні, завданні проблему уроку та накреслити план пошуку шляхів виходу зі становища, що склалося;

Ø допомогти учню визначити межі раніше засвоєних знань, що актуалізують, та вказати шляхи виходу зі складної ситуації;

Ø спонукати учнів до аналізу фактів та явищ дійсності, що породжують протиріччя між побутовими та науковими поняттями щодо цих фактів;

Ø щоб учень вмів висувати припущення, формувати висновки та їх дослідну перевірку;

Ø орієнтацію на пізнавальну чи практичну роль кожного учня;

Ø економія часу навчання за рахунок опорних конспектів, а також позитивного на лаштування учнів і підвищення в них швидкості пізнавальних процесів.

Наприклад: тема „Електроліз” (Додаток 9), користуючись опорним конспектом, учні розглядають питання, які висвітленні в опорному конспекті, працюють також із підручником, роблять висновки; проводяться досліди зі з’ясуванням, чи проводить електричний струм дистильована вода, водопровідна вода, суха сіль, розчин солі.

Виникає проблемна ситуація: чому й чиста вода, і суха сіль не є провідниками, а розчин солі – провідник? Учні роблять висновок: провідниками є розчини. Тоді я прошу повторити дослід, але вже з розчином цукру. Результат дивує: розчин цукру в дистильованій воді не проводить електричний струм. Спонукаю учнів до порівняння, зіставлення та протиставлення фактів, явищ, правил, дій, у результаті яких спостерігається проблемна ситуація.

Опорні конспекти допомагають дітям створювати проблемні ситуації в кожній навчальній темі під час вивчення найбільш важливих питань курсу.

За постановкою проблеми, природно, має йти творчий пошук її розв'язку, і учні, беруть участь у пошуку наукової істини в процесі викладу матеріалу вчителем або самостійної роботи, оволодівають прийомами логічного мислення, прилучаються до наукового методу.

Таким чином, використання опорних конспектів та хімічного експерименту на уроках хімії дозволяють виконувати цілу низку завдань.

По-перше, вони передбачають комбінування знань з різних предметів.

По-друге, уможливлюють застосування знань у знайомих ситуаціях.

По-третє, сприяють розвитку мовленнєвих здібностей учнів.

Світ переступив межу тисячоріч. Яким буде наше майбутнє? Як допомогти розкритися багатству індивідуального світу дитини? Як організувати навчальний процес, щоб в очах дитини не згас вогник допитливості, творчості, знахідок? Допомогти в цьому може розливальний характер навчання з використанням опорних конспектів та хімічного експерименту на уроках хімії, підкріплений пізнавальним інтересом, творчістю, фантазії, логічним осмисленням, уміннями узагальнювати, аналізувати, робити висновки й умовиводи.

Формування всіх груп учнівських компетентностей пов’язане з використанням різноманітних педагогічних прийомів та методів навчання і не може забезпечуватися окремою технологією навчання, лише їх поєднання розвиває гармонійну, творчу особистість.

Тому використовую таку пам‘ятку для учнів:

Ø Кожна думка важлива.

Ø Не бійся висловитися!

Ø Ми всі – партнери!

Ø Обговорюємо сказане, а не людину!

Ø Обдумав, сформулював, висловив!

Ø Говори чітко, зрозуміло, красиво!

Ø Вислухав, висловився, вислухав!

Ø Тільки обґрунтовані докази!

Ø Вмій погодитися і не погодитися!

Ø Важлива кожна роль.

В умовах радикальних реформ освіти на перший план виступає формування не тільки традиційних знань, умінь і навичок, але і розвиток мислення, творчих здібностей, дослідницьких навичок.

Мета творчого виховання учнів на уроках хімії є формування активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Творчі здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони виконують кожну практичну роботу, у тому числі і творчого характеру.

Головне завдання – зацікавити учнів, дати можливість самостіно творити, а це приведе до захоплення предметом, а в подальшому до глибоких і свідомих знань.

Якщо правильно, індивідуально підійти до кожної дитини, в душах якої є завжди багатозвучний дзвоник, то творчість моя починає переростати у творчість учня. Але задзвенить він не від суховіїв бездушшя, а від тепла, розуміння, творчого підходу вчителя.

Тож нехай наші учні переростають своїх учителів, а вчителі дійсно пишаються ними. Адже в цьому й полягає сенс нашої праці, нашого життя.

Проблему розвитку здібностей обдарованої молодої людини можна вважати вирішеною лише за умови, коли у життя входить творча особистість з високим рівнем інтелекту, вихована на засадах моральності, тобто психологічно налаштована на соціально та суспільно корисну діяльність.

Додаток 1

План-конспект уроку в 11 класі

Тема уроку: «Харчові добавки, Е-числа»

Мета уроку:

НАВЧАЛЬНА

· формування загальної предметної компетенції: освоєння поняття про харчові добавки, показати учням значення харчових добавок, їхню необхідність і небезпеку для здоров’я; визначити значення хімії в сучасній харчовій промисловості;

РОЗВИВАЛЬНА

· розвивати інформаційну компетентність: критичне мислення учнів; розвиток пізнавальних інтересів, навиків мислення високого рівня;

ВИХОВНА

· виховувати локальну компетентність: дбайливе ставлення до власного здоров’я, володіння інформаційною культурою учнів, що вчаться уважності, акуратності, спостережливості; формування навичок роботи в групах, вміння працювати в команді, вміння спілкуватися.

Тип уроку: урок удосконалювання знань, умінь і навичок

Форма - колективно-групова

Основні поняття: Е-числа, консерванти, барвники, стабілізатори, емульгатори, підсилювачі смаку, згущувачі

Наочність: підручник, таблиці «Корисні та нейтральні добавки», «Небезпечні харчові добавки», тест, етикетки від продуктів харчування.

Обладнання: ПК, комп‘ютерна презентація, відеофрагменти "Харчові добавки", "Вправа для очей"

СТРУКТУРА УРОКУ

1.Організаційна частина (рефлексія, хід уроку, пам'ятка, слайди №1-5)

2.Актуалізація опорний знань учнів “ПОВТОРИ” (інтерактивні вправи: встановіть відповідність, піраміда, логічне коло)(слайди №6-9)

3.Мотивація навчальної діяльності “ЗОРІЄНТУЙСЯ” (слайди №10-11)

4.Повідомлення теми , мети уроку “ВИВЧИ” (тема уроку записана на дошці кодом)(слайд №12-15)

5.Первинне сприйняття учнями матеріалу “ВІДТВОРИ” (методичний прийом “обробка інформації”)(слайд № 16)

6.Закріплення учнями вивченого матеріалу “ЗАПАМ’ЯТАЙ” (методичний прийом: тест, інтерактивна вправа: лабораторія)(слайд №26-35)

7.Підсумок, домашнє завдання “ДОСЛІДЖУЙ ВДОМА” (слайд № 36-37)

ХІД УРОКУ

1. Модуль І "ПОВТОРИ"

2. Модуль ІІ "ЗОРІЄНТУЙСЯ"

3. Модуль ІІІ "ВИВЧИ"

4. Модуль IV "ВІДТВОРИ"

5. Модуль V "ЗАПАМ‘ЯТАЙ"

6. Модуль VІ "ДОСЛІДЖУЙ ВДОМА"

Додаток 2

Складання неримованого вірша сенкану

Учні дають відповідь на питання одним або двома словами	Сенкан
1. Природні або синтезовані речовини – це … 2. Навмисно вводяться в …. 3. Додавання продуктам харчування необхідних …. 4. Яких властивостей? 5. Вживаються самостійно в їжі?	Харчові добавки Продукти харчування Властивостей Органолептичних Технологічних Ні
Піраміда	Логічне коло
Гомологічний ряд насичених вуглеводнів (записати його у вигляді піраміди, починаючи від 1 атома Карбону

Розшифрування коду

Тема уроку зашифрована зарядами ядер атомів хімічних елементів, робота з періодичною системою хімічних Д.І. Мендєлєєва.

Тема: +53 з +8 т +8 +94

І з О т О Рu

Додаток 3

Позакласний захід

Вода - найбільша цінність на Землі.

Загальношкільний масовий захід проводиться у залі з мультимедійною дошкою.

Мета заходу: закріпити, розширити та поглибити знання про воду як найважливіший природний оксид.

Цілі заходу:

навчальна - сформувати поняття про структуру молекули води; узагальнити знання про фізичні властивості води та її кругообіг у природ;і визначити роль води в природі та житті людини;

розвивальна - вчити узагальнювати, робити висновки, розвивати логічне мислення, творчі здібності учнів, пізнавальний інтерес до природи рідного краю;

виховна - виховувати зацікавленість до природничих наук, бережливе ставлення до навколишнього середовища; збереження ресурсів води як необхідної умови життя.

ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

Хід заходу.

ЧАСТИНА І. ШТОРИ ВІДКРИТІ.

(Дія відбувається на сцені. На сцену виходять Чомучка, а потім ведучі}.

Чомучка.

Я Чомучкою родилась,

Тут у школі я з'явилась.

Цікаво в світі все мені.

Ви допоможете чи ні?

Чомучок нас багато в світі.

Це і дорослі й, звісно, діти.

Горішок знань твердий,

Та й ми не звикли відступати.

Зколоти нам його поможе

Простий девіз :"Все хочу знати!".

(Виходять ведучі).

Ведучий 2. Це дуже добре, Чомучко, що ти хочеш все знати. Але відразу це

зробити неможливо. Вчитися потрібно поступово.

Ведучий 1. Наприклад, сьогодні ми познайомимось з однією чудодійною

речовиною, без якої неможливе саме життя на Землі.

Чомучка. Що ж це за речовина?

Ведучий 2. А ти спробуй, відгадай.

Ведучий 1. Відома звіку рідина, Усяк її вживає. Буває хмаркою вона, Пушинкою буває. Бува, як скло, Крихка, тверда.

Чомучка . ( викрикує) Це ж звичайнісінька вода.

Ведучий 2. Молодець!

Так, без води нема життя! Це знає і мале дитя.

Чомучка.

Відкриваєш в кухні кран,

Н₂О тече нам там.

А, як відомо, без води,

І ні туди, і ні сюди.

І подивись: з хмар у вікно Стукоче знову Н₂О.

А нам без неї, без води,

І ні туди, і ні сюди.

Хлюпоче хвиля через край

Тут нас чарує ВОДОГРАЙ.

І нам без неї, без води,

І не туди, і ні сюди.

Виконується пісня «Водограй» (під час пісні йде презентація)

Водограй

Тече вода, тече бистра, а куди - не знає,

Поміж гори в світ широкий тече, не вертає.

Ми зайдемо в чисту воду біля водограю

І попросим його щиро — хай він нам зіграє.

Приспів:

Ой водо-водограй, грай для нас, грай.

Танок свій жвавий, ти, не зупиняй.

За красну пісню на всі голоси

Що хочеш, водограю, попроси.

Струни дає тобі кожна весна,

Дзвінкість дарує їм осінь ясна.

А ми зіграєм на струнах отих,

Хай розіллють вони радісний сміх.

Подивись, як сіру скелю б'є вода іскриста,

Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто.

Краще я зберу джерела, зроблю з них цимбали,

Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.

Приспів

ЧАСТИНА II.

(Дія відбувається внизу, біля мультимедійної дошки)

Ведучий 1. «...У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти саме життя. Ти найбільше багатство на світі», - так звертався до води французький письменник

Антуан де Сент-Екзюпері.

(Показ фільму. Ведучі читають слова під фільм).

Ведучий 1. Вода - найзвичайнісінька речовина на Землі. Вона супроводжує кожну миттєвість нашого життя, але чи знаємо ми, яку таємницю зберігає у собі ця незвичайна стихія, звідки вона прийшла, хто і навіщо нагородив нею нашу планету, єдина у цілому Всесвіті. Можливо відповіді на ці питання знає тільки сама вода. Адже сьогодні її на Землі стільки, скільки було тоді коли все починалося, коли зароджувався

світ, набуваючи звичних нам обрисів і відчуттів.

Ведучий 2. «У цілому світі немає нічого більш м'якого і податливого ніж вода,

але вона точить тверде і міцне, ніхто не може її здолати, хоча будь-хто може її перемогти: податливе перемагає міцне, м'яке, долає тверде - всі це знають, але ніхто не наважується діяти так» - писав про воду більше двох з половиною тисячоліть назад китайський філософ Лаодзи.

Ведучий 1. Добре відомо, що вода володіє надзвичайними фізичними та хімічними властивостями, порівняно з Іншими рідинами. Щільність води при мінусовій температурі збільшується, а при плюсовій зменшується.

Ведучий 2. Цю унікальну властивість люди навчилися використовувати ще у

далекому минулому. Північні народи добували камінь для будівництва,

заливаючи воду перед заморозками у розщілини скель, на півдні дерев'яні клини вбивали в тріщини породи і поливали їх водою. Розбухаючи, ці клини розривали камінь. Набагато пізніше вчені встановили, що, знаходячись в порах та капілярах вода здатна створювати величезний тиск. У зернині, наприклад, в момент проростання він може досягати близько 400 атмосфер, ось чому паросток з легкістю пробиває асфальт. Вода - це маленька молекула, яка має специфічні властивості та аномалії. Якщо б До цих пір в науці немає відповіді на питання, чому тільки вода - єдина речовина на планеті, може знаходитися в трьох агрегатних станах: рідкому, твердому і газоподібному. Чому з усіх

рідин саме у води найвищий поверхневий натяг, чому вона є найсильнішим розчинником на Землі, яким чином вода здатна підніматися по стовбурах величезних дерев, долаючи тиск у десятки атмосфер.

Ведучий 1. Структура води - це те як організовані її молекули. Ми бачимо як

молекули води об'єднуються в групи. Ці групи називаються кластерами. Вчені вважають, що кластери — це не що інше, як комірки пам'яті, в які вода як на магнітофонну стрічку записує все що бачить, чує, відчуває. Наша Земля представляє собою величезну посудину з водою, ту в якій виникли всі форми живого, і все живе по суті являється посудинами з водою. Сучасні технології дозволяють нам проникати далеко в космос і, намагаючись знайти життя на інших планетах, ми, в першу чергу, шукаємо там воду.

Ведучий 2. «Рорайма» в перекладі з мови венесуельських індійців племені Пімон перекладається як «мати всієї води». Сюди у грудні 2005 року відправилась група російських біофізиків за унікальним зразком води, яка, за твердженням вчених, ніколи не була у безпосередньому контакті з людиною. Так, ця вода є в єдиному місті на Землі-Венесуелі. Над Рораймою постійно висить велика хмара. Ближче до вечора з'являється легкий димок. Коли із-за гори виходить місяць, туман починає світитися рівним голубим світлом , і в цьому світлі видно як маленькі краплинки вологи висять у нерухомому повітрі. Найменший подих вітру і цей водяний порох з'єднується у краплі. Так народжується дощ ,який численними водоспадами стрімко падає вниз.

Ведучий 1. В наш час кожна людина впевнена, що погоду на планеті

визначають циклони та антициклони. Щоденні прогнози синоптиків ми сприймаємо як неминуче явище, а насправді - чекаємо, як проявить себе вода, випаровуючись і перетворюючись у чудернацькі і грозові хмари. Вона створює архітектоніку неба, незліченні кольори заходів і сходів, різнобарвні веселки - все це від заломлення променів світла у волозі, яка знаходиться в атмосфері. Хмари переносять цю вологу на величезні відстані і проливаються дощами.

Ведучий 2. Світ створений абсолютом, початок, який створив все існуюче і всі

його матеріальні прояви. В кожному з нас є частина води первозданного океану. Кожне наше слово, як капля води, носій думки та інформації, і за це ми повинні платити любов'ю та вдячністю.

Ведучий 1.

О люба водо, що без тебе я?!

Суха стеблина в всесвіті безкраїм.

Ти ж кров моя і серце, і життя,

Ти, як душа не скована моя,

В спекотні дні - - надія і наснага.

Тебе у спадок віддали мені

Творці Планет і предки невідомі,

Що зберігали тисячі віків

Як скарб безцінний на землі, Щоб кожен день краплиночки малі Були в моїм і правнуковім домі.

ЧАСТИНА IV.

(Перед сценою стоїть стіл, на ньому--обладнання для дослідів: реактиви, колби, хімічні стакани, велика книжка «Хімія»).

(Учень виходить перед сценою, дія відбувається там.)

Ох і стомився ж я. В горлі пересохло. От би чогось попити.

Де хімічна тут корова? Молочка хочу парного. Мабуть то лише вигадки;

хімія все може

Розв'язать мої проблеми вона не допоможе.

(Андрій кидає підручник з хімії геть, збирається йти. Раптом лунає голос).

Королева Хімія. Зажди, Андрію.

Андрій (злякано) Хто тут? (На сцену виходять Королева Хімія).

Хімія. Ну, здрастуй, Андрію.

(приголомшено). Хто Ви? Звідки знаєте, як мене звуть?

Королева хімія.

Я - наука, Королева Хімія і все про тебе знаю, що ти не тільки не любиш

хімію, а й взагалі не бажаєш вчитися. Але оскільки ти ще учень, ми вирішили тебе не карати, а допомогти. Ось, будь ласка, підійди І послухай-но сюди... Як захочеш станеш ти Справжнім майстром справи — Готувати будеш ти всі хімічні страви. Я - - наука не проста, і не всім під силу, І не кожен синтезує ці хімічні дива. Але зможе осягнути і мої закони Лише той, хто звик долати різні перепони.

Хімія — чудесниця Дай мені попити, Буду тебе я з понеділка вчити. Нарешті за розум завзято візьмуся, Досліди сам я робити навчуся.

Королева Хімія. Ну що ж. Андрію, здається ти все зрозумів... Сподіваюсь, що тепер з хімією в тебе все буде гаразд... А пити ти зможеш собі зробити сам. Іди сюди, з колби трохи злий води, чарівні слова скажи: «По хімічному велінню, по моєму хотінню Молоко з води - зробись.»

(Андрій підходить до столу, переливає з колби воду в стакан, утворюється молоко. Хлопець робить вигляд, що п 'є його).

Королева Хімія. Молодець! А тепер прощавай. Мені вже час, гадаю, ми ще

побачимось.

(На сцену виходять двоє учнів, які жваво розмовляють).

1-й учень (помітивши, що Андрій п'є молоко). Ось дивись, малій дитині молочка попити захотілось.

2-й учень. Гей Андрію, ти що, з села?

1-й учень. Хто ж іще його вжива?

А які бажання ваші? Кофе, чаю, чи кефіру?

1-й учень. Знають всі про це довкола: краще всього «Кока-кола»!

2-й учень. Ну а я хотів би вкрай Спробувати справжній «Спрайт».

Гаразд. Заждіть один момент, Проведу експеримент.

(Підходять до столу, Андрій наливає з колби воду в стакан, говорить чарівні слова).

По хімічному велінню, по моєму хотінню Кока-кола, з води зробись. Ось, Павле, подивись. (З цими словами Андрій протягує стакан з кока-колою Павлу).

А тепер я синтезую спрайт

По хімічному велінню,

по моєму хотінню Спрайт,

з води зробись /Ростя, спробуй, йди напийсь/

2-й учень. Ну й дива!

1-й учень. Слухай, Андрію, як ти це робиш? Може ти — чарівник?

Ростік. 2-й учень. Навчи і нас. Андрію.

Ні, я - не чарівник, я тільки вчуся, але хімія допомагає нам творити справжні чудеса.

1-й учень.

Хімію любити треба,

Як матінку свою.

Без неї нам не їсти і не пити,

Не вмитись і не одягатись, не їздить і не покататись

2-й учень.

Та навіть не погратись, -

Це треба добре пам 'ятати, -

Бо це, куди не подивись у житті

Без хімії, як і без мами, ніяк не обійтись.

ЧАСТИНА VI.

(Ведучі знаходяться перед сценою під пісню)

Ведучий 1. Вода - найбільш поширена речовина на Землі.

Ведучий 2. Ще донедавна вважалося, що людству вистачить води назавжди.

Насправді ж її запаси на земній кулі далеко не безмежні. Здається,

ніби турбота про нестачу води позбавлена найменших підстав, адже

на, кожного жителя Землі припадає її 0,5 км²..

Ведучий 1. Але справа в тому, що основна маса води (95%) - - це солона вода

морів та океанів. І тільки 5% становить прісна вода, з яких 4% -

вода, що міститься в льодовиках. Отже, практично людина може

використати 1 % води, а потреба в ній величезна.

Ведучий 2. Кожної години на нашій планеті 1000 людей помирають від отруєння водою.

Ведучий 1. Підприємства скидають у ріки й водоймища України щороку близько

50 млн. тонн агресивних речовин, що містять, зокрема, флуор, фенол,

формальдегіди, пестициди.

Ведучий 2. Вода -- найважливіша речовина, без неї немає життя. Без води

людина не може прожити й трьох днів. Організм її складається на

65 % з води. Вона дає життя рослинам, усьому живому на Землі.

Ведучий 1. Вода - обов'язковий компонент кожної живої клітини. Жодна жива

істота не може обійтися без води. Зневоднення організму на 12-15%

призводить до порушення обміну речовин, а втрата 25% --до

загибелі організму. Тому, основним завданням на сьогоднішній день є

збереження наших річок та водойм у чистоті.

Ведучий 2. З давніх-давен люди селилися на берегах річок, або поблизу них. Адже,

відомо, що вода: це джерело життя на Землі.

Серед полів і лісів,

Оточена травами та чагарниками,

Тече річка чиста і прозора.

До річки спішать тваринки, щоб напитися;

Діти-щоб купатися; рибалки - наловити риби.

І це - наша річка Уж, яка тече територією Великоберезнянщини.

Ведуча 1.

Для тих, хто в злагоді зі світом,

Котрий Господь подарував нам,

Не може бути непривітним

Цей світ, прекрасний, дивний, славний…

ЧАСТИНА VII.

Презентація про річку Уж

(Прокручується презентація та розповідь учениці).

ВІДКРИВАЮТЬСЯ ШТОРИ.

(На сцені учні виконують пісню на мотив «Червоної рути»)

Червона рута І.

Подивіться навкруг, що з природою стало:

Дихать зовсім нічим, люди всі у печалі.

Може, десь у лісах ще щебече пташина,

Але в селі у нас сум мелодії лине.

Приспів:

Чистеньку воду

Не шукай у джерелах,

Бо чорнобильський дим

Вже і тут, повір.

А колишняя врода

Зелененьких лісочків

Відійшла в давнину,

Ти повір.

II.

Так що треба, повір,

Об'єднати нам сили,

Щоб собі повернуть

І діброви й стежини.

І ми будем нести

Людям квітку надії,

Бо давно уже це

Увійшло в наші мрії.

Приспів.

(До учнів на сцену виходять ведучі)

Щоб чистим соком наливалася калина,

Щоб міг олень прийти до водопою,

Щоб спрага нас з тобою не спалила,

Щоб планета залишилась голубою,

Врятуйте ВОДУ - щедрий дар природи!

Не раз плювали нелюди в криницю,

Живлюще забивали джерело,

А жива вода ламала крицю

І диво дивнеє цвіло.

Додаток 4

План навчального проекту

Назва проекту:		Хімія та екологія рідного краю
Основні питання:
Ключове питання:		Людино! Втручаючись у природу думай, який обрати шлях. Весну, дерева, птахів, квіти чи повінь, засуху, отруєння, екологічний крах
Тематичні питання:		1. Вирубка лісів. 2. Хімізація сільського господарства. 3. Побутові стоки жителів села Кострино. 4. Наземний транспорт. 5. Несанкціоновані сміттєзвалища.
Змістові питання:		1. Знищити легко, а відновити. 2. Уважно озирнись навколо. 3. Час розкладання матеріалів у наземному середовищі. 4. Час розкладання матеріалів у водному середовищі. 5. Міграція та біоконцентрація пестецидів. 6. Себе я бачу в дзеркалі природи. 7. Збережемо для прийдешніх поколінь.
Стислий опис:
Основним змістом проекту є формулювання експериментальної задачі та застосування її на практиці. Учні мають набути навичок самостійно знаходити потрібну інформацію, створювати хімічну модель реально існуючих об’єктів. Виконуючи цей проект, учні демонструють описаний досвід по темі. Вони виконують різні види робіт, обговорюють отримані результати, створюють мультимедійну презентацію. Учні набувають навики організації колективної роботи, креативно-творчого підходу.
Державні освітні стандарти та навчальні програми:
Розділ Хімії: Уявлення про глобальні екологічні проблеми такі як смог, парниковий ефект, озонові діри, кислотні дощі, ядерна зима; поняття пестециди, закріплення знань про оксид Н₂О. Знання законів хімії, екології, поняття утилізації. Змістовне формулювання мети завдання. Розділ Технології: Усвідомлення можливостей використання комп’ютерних мереж і систем; можливостей комп’ютерного моделювання технічних засобів і процесів. Знання соціальних, правових та етичних аспектів інформатизації суспільства; можливостей використання програмного забезпечення комп'ютера в навчальному процесі. Уміння користуватися комп’ютерними мережами і працювати з комп'ютерними системами різного призначення; застосовувати комп’ютерні засоби у проектній діяльності; адекватно добирати програмний засіб як інструмент пізнавальної діяльності.
Навчальні цілі та очікувані результати навчання:
Усвідомити, що людина є лише мікрочастинкою природи. Створити презентацію. Створити публікацію. Організувати популяризацію проекту. Вдосконалити вміння аналізувати інформацію.
Діяльність учнів:
На початку роботи над проектом учні переглядають методичні матеріали, які підготував вчитель; ознайомлюються з формами оцінювання; добирають інформацію. Для кращого розкриття поставленої задачі учні опрацьовують різні тести, виконують самостійну роботу. Працюючи над проектом учні аналізують знайдену інформацію, формують власні ідеї, висловлюють думку щодо заданої теми. Свої старання вони відобразили у презентації. Презентування своїх досягнень в класі перед своїми однокласниками та батьками. Друкування власної презентації. Створюють власні публікації для чого вони добирають матеріали, аналізують одержану інформацію, вчаться робити висновки.
Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту:
Для виконання цієї роботи потрібно 5 тижнів.
Вхідні знання та навички:
Учні володіють елементарними знаннями по попередньому матеріалу з хімії. Також вони повинні мати елементарні навички у роботі з комп’ютером , а безпосередньо з такими програмами як: Word, Power Point, Publisher.
Диференціація навчання:
Обдаровані учні:	Провести глибоке дослідження теми; вивчити практичне застосування задач з даної теми.
Оцінювання знань та вмінь учнів:	Оцінювання проводиться згідно складених форм оцінювання. Учні отримають оцінку з тестів. Завершується оцінювання презентацією роботи в класі та оголошеннями результатів вимірювання.
Ключові слова:	Побутові стоки, вихлопні гази, побутова хімія, хімізація, сміттєзвалища, пестециди

Додаток 5

Фрагмент комп‘ютерної презентації

Додаток 6

КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

ВУГЛЕВОДНІ

НАСИЧЕНІ		НЕНАСИЧЕНІ			АРОМАТИЧНІ
ПАРАФІНИ	ЦИКЛОПАРАФІНИ	ЕТИЛЕНОВІ	АЦЕТИЛЕНОВІ	ДІЄНОВІ	АРЕНИ
С_nН_2n+2	С_nН_2n	С_nН_2n	С_nН_2n-2	С_nН_2n-2	С_nН_2n-6
1. Номенклатура. Гомологічний ряд. 2. Будова молекули, гібридизація. 3. Фізичні властивості. 4. Хімічні властивості. 5. Ізомерія. 6. Добування. Застосування.	1. Номенклатура. Гомологічний ряд. 2. Будова молекули, гібридизація. 3. Фізичні властивості. 4. Хімічні властивості. 5. Ізомерія. 6. Добування. Застосування.	---------//---------	1. Номенклатура. Гомологічний ряд. 2. Будова молекули, гібридизація. 3. Фізичні властивості. 4. Хімічні властивості. 5. Ізомерія. 6. Добування. Застосування.	--------//-------	1. Номенклатура. Гомологічний ряд. 2. Будова молекули, гібридизація. 3. Фізичні властивості. 4. Хімічні властивості. 5. Ізомерія. 6. Добування. Застосування.

ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ

СПИРТИ	АЛЬДЕГІДИ	КАРБОНОВІ КИСЛОТИ	ЕФІРИ
СПИРТИ	АЛЬДЕГІДИ	КАРБОНОВІ КИСЛОТИ	ЕТЕРИ	ЕСТЕРИ
R - OH	O R C H	O R – C OH	R – O – R	O R – C O – R
------//------	-------//------	1. Класифікація. Номенклатура. Гомологічний ряд. 2. Фізичні властивості. 3. Хімічні властивості. 4. Ізомерія. 5. Добування. Застосування.	---------//--------	1. Класифікація. Номенклатура. 2. Фізичні властивості. 3. Хімічні властивості. 4. Ізомерія. 5. Добування. Застосування.

Додаток 7

Назва насичених вуглеводнів(алканів або парафінів), тобто гомологічний ряд	Будова речовин
	Молекулярна	Структурна	Напівструктурна	Електронна
Метан	СН₄	Н Н – С Н₂	СН₃ – Н
Етан	С₂Н₆		СН₃ – СН₃
Пропан	С₃Н₈		СН₃ – СН₂– СН₃
Бутан	С₄Н₁₀		СН₃- (СН₂)₂-СН₃
Пентан	С₅Н₁₂		СН₃- (СН₂)₃-СН₃
Гексан	С₆Н₁₄		СН₃- (СН₂)₄-СН₃
Гептан	С₇Н₁₆		СН₃- (СН₂)₅-СН₃
Октан	С₈Н₁₈		СН₃- (СН₂)₆-СН₃
Нонан	С₉Н₂₀		СН₃- (СН₂)₇-СН₃
Декан	С₁₀Н₂₂		СН₃- (СН₂)₈-СН₃
Ізомери пентану	Назва ізомерів
СН₃- СН₂- СН₂- СН₂-СН₃	пентан
СН₃- СН-СН₂- СН₃ СН₃	2-метилбутан
СН₃ СН₃- С - СН₃ СН₃	2,2-диметилпропан
Назва ненасичених вуглеводнів(алкенів або етиленових), тобто гомологічний ряд	Будова речовин
	Молекулярна	Структурна	Напівструктурна	Електронна
Етилен (етен)	С₂Н₄		СН₂ = СН₂
Пропен	С₃Н₆		СН₂ = СН – СН₃
Бутен	С₄Н₈		СН₂ = СН – СН₂ - СН₃
Пентен	С₅Н₁₀		СН₂ = СН-(СН₂)₂ -СН₃
Гексен	С₆Н₁₂		СН₂ = СН-(СН₂)₃ -СН₃
Гептен	С₇Н₁₄		СН₂ = СН-(СН₂)₄ -СН₃
Октен	С₈Н₁₆		СН₂ = СН-(СН₂)₅ -СН₃
Нонен	С₉Н₁₈		СН₂ = СН-(СН₂)₆ -СН₃
Декен	С₁₀Н₂₀		СН₂ = СН-(СН₂)₇ -СН₃
Вид гібридизації, кут, кратний зв’язок, реакція гідрування.	sр², 109⁰ 28^/	Подвійний(=)	один σ-зв'язок, один π	С₂Н₄+Н₂= С₂Н₆
Ізомери бутену	Назва ізомерів
СН₂ = СН–СН₂- СН₃	Бутен – 1
СН₃ – СН=СН - СН₃	Бутен – 2
СН₂ = С–СН₃ СН₃	Ізобутилен
СН₃ СН₃ НС=СН СН₃ НС=СН СН₃	цис-Бутен – 2 , транс-Бутен – 2
Назва ненасичених вуглеводнів(алкінів або ацетиленових), тобто гомологічний ряд	Будова речовин
	Молекулярна	Структурна	Напівструктурна	Електронна
Реакції приєднання, гідрування, гідратації, тримеризації.	С₂Н₂ → С₂Н₄ Н₂	С₂Н₄ → С₂Н₆ Н₂	О С₂Н₂ → СН₃-С Н₂О Н	3С₂Н₂ = С₆Н₆
Етин (ацетилен)	С₂Н₂		СНºСН
Пропін	С₃Н₄		СНºС – СН₃
Бутин	С₄Н₆		СНºС– СН₂ – СН₃
Пентин	С₅Н₈		СНºС–(СН₂)₂– СН₃
Гексин	С₆Н₁₀		СНºС–(СН₂)₃– СН₃
Гептин	С₇Н₁₂		СНºС–(СН₂)₄– СН₃
Октин	С₈Н₁₄		СНºС–(СН₂)₅– СН₃
Нонин	С₉Н₁₆		СНºС–(СН₂)₆– СН₃
Декін	С₁₀Н₁₈		СНºС–(СН₂)₇– СН₃
Ізомери пентину	Назва ізомерів
СНºС–(СН₂)₂– СН₃	Пентин – 1
СН₃-СºС -СН₂– СН₃	Пентин – 2
СНºС–СН- СН₃ СН₃	3-метилбутин-1

Додаток 8

Тема: Сахароза, крохмаль, целюлоза та їх склад.

1. Сахароза, крохмаль, целюлоза. Будова молекул.

Сахароза	Крохмаль	Целюлоза
Сахароза є дисахаридом. Вживається іще інша назва – буряковий або тростинний цукор. Ізомери: мальтоза(солодовий цукор), лактоза (молочний цукор). Брутто-формула – С₁₂Н₂₂О₁₁молекула сахарози складається із залишків глюкози та фруктози (циклічна α- форма), сполучених між собою атомами кисню. У молекулі не має альдегідної, карбонільної та напівацетальної гідроксильної груп, тому хімічні властивості сахарози відрізняються від властивостей моносахаридів.	крохмаль є полісахаридом. Формула – (С₆Н₁₀О₅)_n крохмаль – природній полімер. Макромолекули крохмалю неоднакові за структурою та розмірами – лінійної структури містять кілька сотень ланок С₆Н₁₀О₅, їх молекулярна маса становить кілька сотень тисяч, молекули розгалуженої структури складаються з кількох тисяч ланок С₆Н₁₀О₅ , їх молекулярна маса становить кілька мільйонів. Молекули крохмалю складаються переважно із залишків молекул α-циклічної форми правообертаючої глюкози:	Вона має таку формулу, як і крохмаль - (С₆Н₁₀О₅)_n. Целюлоза, подібно до крохмалю, є природним полімером. Молекули деяких видів целюлози містять до 40 тисяч ланок С₆Н₁₀О₅ (відносна молекулярна маса – кілька мільйонів). Макромолекули крохмалю та целюлози різняться за структурою. Макромолекули крохмалю складаються із залишків молекул α-глюкози і мають лінійну та розгалужену структуру. Молекули целюлози складаються із залишків молекул β-глюкози і характеризуються лише лінійною структурою. Внаслідок цього, на відміну від крохмалю, целюлоза легко утворює волокна і не входить до складу продуктів харчування людини.

2. Поширення в природі.

Сахароза	Крохмаль	Целюлоза
Сахароза міститься в цукрових буряках, стеблах цукрових тростин, соці берези, багатьох плодах і овочах.	Крохмаль - найпоширеніший у рослинному світі вуглевод. Він утворюється в листі в результаті фотосинтезу і відкладається в корінні, бульбах і зернах. Масова частка крохмалю в бульбах картоплі становить близько 20%, у зернах пшениці та кукурудзи – 70, рису – 80%.	Целюлоза є головною складовою частиною оболонок клітин вищих рослин. Її масова частка в деревині становить близько 50%, у волокнах бавовни – до 98, у корі джгута – до 75%. Гігроскопічна вата та фільтрувальний папір – майже чиста целюлоза.

3. Фізичні властивості речовин.

Сахароза	Крохмаль	Целюлоза
Сахароза – безбарвна, кристалічна, оптично активна речовина, розчинна у воді, солодка на смак. У подрібненому стані вона має білий колір. Температура плавлення становить 111⁰С.	Крохмаль – білий порошок, нерозчинний у холодній воді, спирті, ефірі. У гарячій воді він набухає і утворює колоїдний розчин – клейстер.	Целюлоза(клітковина) – біла тверда волокниста речовина, без смаку та запаху і нерозчинна у воді та органічних розчинниках. Вона не має постійної температури плавлення.

4. Хімічні властивості.

Сахароза	Крохмаль	Целюлоза
- гідроліз(взаємодія з водою під час нагрівання) – утворюється глюкоза та фруктоза; - спиртове бродіння сахарози (взаємодія з гідроксидами металів, а саме з гідроксидом купруму(ІІ)), утворюючи яскраво синій розчин сахарату міді; не вступає в реакцію "срібного дзеркала", не відновлюється іншими відновниками.	- гідроліз – утворюються спочатку декстрини, а потім мальтоза і кінцевим продуктом гідролізу є глюкоза: - взаємодія з йодом – якісна реакція на крохмаль, утворюється синій колір.	- гідроліз – кінцевий продукт є глюкоза, загальний вигляд реакції: (С₆Н₁₀О₅)_n+ n Н₂О = n С₆Н₁₂О₆ - реакція етерифікації: целюлоза може утворювати етери та естери: під час взаємодії целюлози з концентрованою азотною кислотою за наявності концентрованої сірчаної кислоти утворюються естери – моно-, ди-, тринітроцелюлоза (піроксилін) – вибухова речовина, що використовується для виробництва бездимного пороху; - реакція горіння; - термічний розклад – під час нагрівання без доступу повітря целюлоза розкладається з утворенням деревного вугілля, води та летких органічних речовин(метанолу, оцтової кислоти, ацетону тощо).

5. Застосування.

Сахароза	Крохмаль	Целюлоза
У харчовій промисловості.	У виробництві антибіотиків, вітамінів, ковбас, кондитерських виробів, у медицині, для крохмалення білизни, обробки тканин. Багато його переробляють на етиловий спирт, глюкозу, декстрини та інших речовин.	У складі деревини використовують як будівельний матеріал і для виготовлення різних столярних виробів, у складі волокнистих матеріалів (бавовни, льону, конопель) – для виготовлення ниток, тканини, канатів. Багато целюлози переробляють на папір, етиловий спирт, вату, прості та складні ефіри, які є сировиною для виробництва штучних волокон (віскозних, ацетатних), штучної шкіри, пластичних мас (целулоїду, целофану), лаків, електроізоляційних покритів, негорючої кіноплівки, іонітів, медичного колодію тощо.

Додаток 9

Тема: Розчини кислот, лугів, солей у воді. Електроліти і неелектроліти.

1. Речовини: електроліти, неелектроліти.

Електроліти	Неелектроліти
Водні розчини, або розплави, проводять електричний струм (солі, луги, кислоти); мають іонний чи сильно полярний ковалентний зв'язок.	Водні розчини, або розплави, не проводять електричний струм (кисень, водень, цукор, спирт); мають ковалентний неполярний або малополярний зв'язок.

Електрична провідність розчинів електролітів обумовлена наявністю в них позитивно і негативно заряджених іонів, які утворюють у процесі електролітичної дисоціації – розщеплення електроліту на іони у водному розчині. Механізм дисоціації зобразити на дошці на прикладі НСІ.

2. Кислоти, основи або луги, солі з погляду електролітичної дисоціації.

Кислоти	Основи або луги	Солі
Кислоти – це сполуки, які під час дисоціації утворюють катіони гідрогену та аніони кислотного залишку. НСІ ↔ Н⁺ + СІ^-; Н₂SO₄ ↔ H⁺ + H SO₄^-(І ступінь); H SO₄^-↔ H⁺+ SO₄^2- (ІІ ступінь); Н₂SO₄ ↔ 2H⁺ + SO₄^2- (сумарно)	Основи або луги – це сполуки, які під час дисоціації утворюють катіони металів і гідроксид-іони. NaOH ↔ Na⁺ + OH^- Ca(OH)₂ ↔ CaOH⁺ + OH^- (І ступінь); CaOH⁺ ↔ Ca²⁺ + OH^- (ІІ ступінь); Ca(OH)₂ ↔ Ca²⁺ + 2OH^- (сумарно)	Солі – сполуки, які під час дисоціації утворюють катіони металу та аніони кислотного залишку. Середні солі: Na₂SO₄↔ 2Na⁺ + SO₄^2- Кислі солі: KH SO₄ ↔ K⁺ + HSO₄^- HSO₄^-↔ H⁺ + SO₄^2- KH SO₄ ↔ K⁺ +H⁺ + SO₄^2- Основні солі СаОНСІ ↔ CaOH⁺+ СІ^- CaOH⁺↔ Ca²⁺ + OH^- СаОНСІ ↔ Ca²⁺+OH^-+ СІ^-

3. Сильні та слабкі електроліти. Ступінь електролітичної дисоціації.

Кількісно процес дисоціації характеризується ступенем дисоціації (α-альфа).

n(число молекул, що розпалися)

α = --------------------------------------------------------------

N(загальне число молекул, внесених у розчин)

Показати електроліз на досліді, наприкладі кухонної солі та цукру.

Слабкі електроліти	Середньої сили електроліти	Сильні електроліти
Дисоціюють на іони частково. 1) Кислоти: Н₂СО₃, Н₂S, HNO₂, H₂SiO₃; 2) Основи, нерозчинні у воді, а також NH₄OH.	H₂SO₃; H₃PO₄	Дисоціюють на іони повністю 1) H₂SO₄; HNO₃; НСІ; НІ; НВr; 2) луги – гідроксиди лужних і лужно-земельних металів; 3) розчини майже усіх солей.

4. Дисоціація води.

Вода – слабкий електроліт (малодисоційована сполука)

Н₂О ↔ Н⁺ + ОН^-або 2Н₂О ↔ Н₃О⁺ + ОН^-, де Н₃О⁺ - іон гідроксонію

В 1 л води за t = 22⁰С дисоціює 10^-7 моль води, утворюється 10^-7 моль/л іонів Н⁺10^-7 моль/л іонів ОН^- .

[H⁺] = [OH^-] = 10^-7 моль/л, де [ ] – рівноважна концентрація іонів

[H⁺]	=	10^-7 моль/л	→	Нейтральний розчин
	>		→	Кислий розчин
	<		→	Лужний розчин

Кислотність середовища найчастіше виражають не концентрацією іонів Гідрогену, а водневим показником рН – від'ємним логарифмом концентрації іонів Гідрогену:

рН = - Іg[H⁺] або [H⁺] = 10^–рН

[H⁺] моль/л

10⁰	10^-1	10^-2	10^-3	10^-4	10^-5	10^-6	10^-7		10^-8	10^-9	10^-10	10^-11	10^-12	10^-13	10^-14
← Збільшення кислотності рН								Збільшення лужності →
0	1	2	3	4	5	6	7		8	9	10	11	12	13	14
Реакція розчину сильно кисла				Слабко кисла				Слабко лужна				Сильно лужна
Нейтральна

5. Реакції обміну між розчинами електролітів.

Реакції іонного обміну – хімічні реакції, що відбуваються у розчинах елктроітів за участю іонів без зміни ступенів окиснення елементів.

Правило Бертолле: умови перебігу реакцій іонного обміну ідуть "до кінця".

Коли утворюються речовини, які практично не дисоціюють і залишають сферу реакцій:

1. Осад → нерозчинні або малорозчинні сполуки;

2. Летка речовина (газ) → леткі кислоти: НСІ, НF, HBr, HI, H₂S, HNO₃ ;

3. Слабкі електроліти → Н₂О, СН₃СООН.

Блог учителя хімії, інформатики

Опис педагогічного досвіду

Формування творчого виховання учнів на уроках хіміїї через інноваційні технології

НАСИЧЕНІ

НЕНАСИЧЕНІ

АРОМАТИЧНІ

ПАРАФІНИ

ДІЄНОВІ

АРЕНИ

ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ

СПИРТИ

АЛЬДЕГІДИ

R - OH

H

------//------

Немає коментарів:

Дописати коментар