Творче виховання учнів на уроках інформатики
Вступ
В період бурхливого
науково-технічного розвитку, швидкого росту наукових знань і їх широкого
застосування у виробництві одним із головних завдань навчання стає розвиток
творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, вміння самостійно поповнювати
знання. Вирішення цих завдань органічно пов'язане з активізацією навчання, з
розробкою систем методів і прийомів навчання, які спрямовані на формування
пізнавальної активності учнів, засвоєння ними навчального матеріалу, розвиток
інтелектуальних здібностей учнів і вміння працювати з сучасною технікою. Зміст
і організація процесу навчання повинні здійснюватись на основі діяльнісного
підходу і гуманітаризації процесу навчання. Це,
крім іншого, означає, що в методиці повинен бути здійснений кардинальний
перехід від інформаційно-пояснювального підходу, орієнтованого на передачу
готових знань, до діяльного підходу, спрямованого не тільки на засвоєння знань,
а й на способи цього засвоєння, на зразки та способи мислення і діяльності, на
розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей учнів, на розвиток і виховання
так званого "планетарного мислення". Адже діяльність є основним
фактором розвитку і самовизначення особистості.
Навчаючись в одному класі і за
одним тим самим підручником, школярі сприймають і засвоюють матеріал на різних
рівнях. Визначальним при цьому є рівень обов'язкової підготовки. На його основі
формуються вищі рівні засвоєння матеріалу. Навчальний план будується таким
чином, щоб учні багато часу на уроках були зайняті самостійною роботою,
побудованою на основі використання персональних комп’ютерів, інформаційного
бюлетеня. Учні поступово переходять від виконання завдань, аналогічних тим, що
виконувались під керівництвом вчителя, до виконання проекту. У процесі роботи
навіть найслабші учні прагнуть покращити, не тільки навчальні бали, але й
знання, розвивають вміння проводити пошук
інформації самостійно.
Кінцевим результатом роботи є
досягнення поставленої мети: оволодіння всіма учнями обов'язковим рівнем
навчання. Кожен учень в класі працює на доступному йому рівні, навчання
перестає бути важким і безрадісним. Вдається активізувати пізнавальну і творчу
діяльність учнів, перетворити процес навчання в цікаву справу.
Формування активної позиції школяра для розвитку творчих здібностей та
самоосвітньої діяльності
В епоху «силіконового інтелекту»
треба завжди пристосовуватись до нових витівок людської винахідливості. Адже
все постійно змінюється. Інформаційний світ трансформується дуже швидко.
Творчість людини з одного боку впливає на дану трансформацію, а з іншого –
дозволяє ефективно пристосовуватись до майбутніх метаморфоз цифрового світу
(інформатизації). Актуальним завжди залишається питання роботи з обдарованою
молоддю та розвитком творчого потенціалу школярів. Отже, для формування і
розвитку творчого стилю діяльності потрібно спеціальним чином організоване
соціально-педагогічне середовище, певні педагогічні засади (педагогіка
співробітництва, педагогіка оптимізму і успіху, проблемне навчання, діалог,
рефлексивна позиція вчителів і учнів у навчальному процесі, евристичні методи
навчально-творчої діяльності, самоосвітня робота учнів і педагогів).
Робота з
інформаційно-комунікаційними технологіями (далі - ІКТ) є специфічним видом
діяльності. По-перше, більшість роботи за персональним комп’ютером (ПК)
виконується самостійно. По-друге, робота ведеться в інтерактивному режимі
(діалог ведеться із програмним забезпеченням у вигляді запитання – відповідь).
А це вимагає від учня-користувача ПК не тільки базових знань з курсу основ
інформатики, а й вмінь самостійно
отримувати відповіді при вивченні нових або трансформованих програмних засобів
(ПЗ). Крім того, школяр повинен навчитися створювати власні джерела інформації,
а також оволодіти навичками алгоритмічного мислення. Таким чином, творчість та
самоосвітня діяльність школяра тісно переплітаються. Саме задля розвитку таких
категорій особистості школяра необхідно вирішити сутність досвіду і його технології.
Здатність до творчості є однією з
найбільш важливих умов для успішного самовираження особистості і її всебічної
самореалізації та адаптації в сучасному світі. Проте на розвиток творчих
здібностей учня в школі відводиться дуже незначна частина навчального часу.
Існує декілька перешкод: авторитарна педагогіка, валовий підхід, пасивна
педагогіка. З іншого боку перевантаження змісту навчання, школа пам’яті, в якій
існує стійка ілюзія, що кількість знань збільшує інтелект, а також багато інших
причин. Отже, для формування і розвитку творчого стилю діяльності потрібно
спеціальним чином організоване соціально-педагогічне середовище, певні
педагогічні засади. Серед них слід виділити:
·
педагогіка співробітництва;
·
педагогіка оптимізму і успіху;
·
проблемне навчання;
·
діалог як форма творчої діяльності;
·
рефлексивна позиція вчителів і учнів у навчальному
процесі;
·
евристичні методи навчально-творчої діяльності;
·
самоосвітня робота учнів.
Використання цих педагогічних
засад у практиці дозволяють вчителю
більш ефективно та цілеспрямовано розвивати творчі здібності учнів. Вивчаючи
сутність творчості, характеристики творчої особистості, риси творчої діяльності
на уроках інформатики, можна зробити висновк, що специфіка уроків повинна базуватися на
самостійній роботі школярів з ІКТ. Причому широко проводиться як
індивідуальна робота, так і групова інтерактивна діяльність. В процесі навчання
з’являються завдання для самостійної самоосвітньої діяльності, які випробовують
учнівські здібності та формують майбутню мотивацію школяра для подальшого
розвитку творчої активності. Так, наприклад, при вивченні цікавої теми
«Глобальна мережа Інтернет» на уроках широко використовуються прийоми, методи,
методики інтерактивних технологій. Адже Інтернет є суцільний інтерактив. Під
час підготовки до уроку звертається увага на розробку гнучкого плану, який
складається з:
·
мети, об’єкту та мотивації навчання;
·
конкретних завдань проблемного характеру;
·
планування характеру спілкування (монолог, діалог,
полілог) з урахуванням конкретних завдань уроку;
·
планування різних форм організації та активації творчих
здібностей школярів (співвідношення фронтальної, індивідуальної, самостійної
роботи);
·
формування завдань самоосвітньої компетентності.
Розвитку творчості сприяють
проблемні завдання та практика співробітництва, співтворчості. Наприклад,
вивчаючи у темі «Інтернет» урок «Електронне листування» (або чат), дітям
дається завдання надіслати електронного листа (чат повідомлення) одному
адресатові – сусідові, а сусід повинен переслати вашого листа далі іншому,
додавши до нього контент від себе. І так до повернення листа першому учаснику
листування. А потім поставити завдання прискорити процес листування. Рішенням
може бути масова розсилка листів із власним контентом.
Самоосвітня компетентність
залежить від творчості. Тому генерація творчих стратегій з боку вчителя
породжує генезис ідей з боку учня. Звідси виникають завдання для самоосвітньої
діяльності. Але творча діяльність, як і самоосвітня, залежить також від
мотиваційної сфери школяра.
Таким чином, завданням вчителя є
створення циклічності в цій схемі, а не формальна генерація мотивів. Тобто
зробити так, щоб самоосвітня діяльність учня була активатором мотивів, а мотиви
впливали б на акумулювання творчості, а творчість підживлювала б самоосвітню та
мотиваційну сферу школяра.
К.Д.Ушинський говорив, що у
людини існує потреба в нових враженнях. Мова ведеться про мотиваційну
діяльність як основний важіль при формуванні вчителем самоосвітньої
компетентності та творчої активності школярів. Проте, стійкі мотиви формуються
за умови постійного руху творчої думку та самовдосконалення.
Психологія успіху – основний пріоритет педагогічної
діяльності. Стверджуючи, що відсутність
результату - це теж результат, показується дітям, що помилки робити нормально,
бо роблять їх люди активні, а не пасивні. Адже помилки можна виправити, не
ховаючись від них. При формуванні проблемних задач часто використовується
прийом «знайди помилку». Він особливо ефективний при розв’язуванні алгоритмів
або складанні програмних кодів цих алгоритмів.
Самоосвітня компетентність учнів
тісно пов’язана з творчою діяльністю на уроках інформатики. Проблемні задачі,
як основний елемент творчості, відіграють величезну роль при формуванні
самостійності у навчанні учнів, відкидаючи традиційну репродукцію. Отримуючи
проблему, дитина автоматично включається в процес пізнання. Більше того, вона
самостійно опрацьовує фактичний матеріал і шукає шляхи розв’язання проблемної
ситуації. Так, наприклад, при вивченні мови гіпертекстової розмітки сторінок
НTML для створення веб-сторінок даються завдання, які не вивчались на уроках. Скажімо, вивчено теги форматування тексту у веб-сторінці,
а потрібно зробити, щоб текст рухався. Таке завдання додому успішно виконується
самостійно (бо раніше вивчено прийоми
пошуку інформації в мережі Інтернет). Більше
того, діти, прагнучи розібратися глибше, ставлять перед собою складніші
завдання. Якщо складніші завдання не реалізуються, то можна активізувати
творчість серіями додаткових запитань, що уточнюють загальну проблему. Наприклад, вивчаючи графічний редактор, поставити
завдання намалювати складний малюнок (шахи чи шашки, метелик, дзеркальне
відображення). Тоді при виникненні труднощів ставити питання. Як малювати
дрібну деталь? Як копіювати, повернути чи нахилити деталь малюнку? Та ні в
якому разі не давати готову відповідь.
На факультативних заняттях учні
не отримують оцінок, проте їх можна компенсувати. Змагання при вирішенні
проблемних задач, гурткова робота над проектами (за технологією «Інтел –
навчання для майбутнього») допомагають активізувати творчість та сформувати
елементи самостійності.
Робота з обдарованими учнями у
секції МАН та участь у олімпіадах і конкурсах носить для учнів і вчителя
дослідницький характер, тому тут загартовується вміння застосовувати набуті
знання, творчо вирішувати проблеми.
А придбання нових знань долається
в боротьбі. Роль як вчителя полягає в координації дій учнів при виконанні творчих
завдань та вихованні самоосвітньої компетентності. Співпраця з учнями знаходить
своє втілення у створенні шкільної газети та методичних збірок.
Сучасну педагогіку не можна
уявити без педагогічного моніторингу. Педагогічна діяльність спрямована на підвищення
успішності та якості знань, вмінь та навичок учнів, зростання їх творчої
активності та формування стійкої самоосвітньої компетентності.
·
Активізація творчості на уроках в цілому сприяє
поглибленому вивченню предмета. На уроках панує атмосфера співпраці та здорової
конкуренції.
·
Обдарованими учнями розробляється сайт школи.
Проект як метод творчого
потенціалу учнів
Проект – сукупність певних дій,
документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення
різного роду теоретичного продукту. У основі методу проектів лежить розвиток
пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь
орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод
проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну,
парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу. Він завжди
припускає розв'язуванні деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку,
використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування
знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей.
Результати виконаних проектів повинні бути, що називається
"відчутними", тобто конкретний результат практичної, готовий до
впровадження.
Проектна діяльність дає
можливість застосувати на уроках можливості ЕОМ, арсенал програм, що входять до
Microsoft Office. Користувачами ПЕОМ найбільш часто використовується Microsoft
Word. Це потужний професійний текстовий редактор, який призначений для
створення будь-якого тексту, навіть комбінуючи автофігури з панелі малювання та
текст, можна ввести будь-які формули з
різних природничо-математичних предметів.
Розпочинати проектну діяльність
слід із визначення й чіткого формулювання ключового й тематичних питань. Вони
допомагають розвитку в учнів навичок творчого і критичного мислення, розуміння
основних концепцій теми. Саме тому ключове й тематичне питання будуть основними
під час розробки змісту та стратегій усього навчального проекту.
У ході роботи учні використовують
комп'ютер як джерело знань (робота з електронними носіями інформації, у мережі
Інтернет); видають публікації – міні-стіннівки, створюються буклети до проекту,
опитувальники, а також оформлення результатів кожної групи. Перш ніж починати
роботу над проектом учитель має чітко визначити тему, сформулювати ключове та
тематичні питання, тобто скласти план проекту.
Наступним етапом є розроблення
критеріїв оцінювання кожного виду робіт: створених презентацій, публікацій,
веб-сайтів. Учні мають знати, що все це не просто розміщення інформації, а
кропітка робота, яка вимагає ретельної обробки знайденого матеріалу,
вичленовування головного з безліч інформації, аналіз, синтез, дотримання логіки
викладу інформації, грамотного написання та оформлення, використання
комп'ютерних технологій.
Коли все це готове – можна
приступити до роботи з учнями. Головне кожен має бути задіяним: кореспондент,
фотограф, консультант, оператор набору, редактор тощо.
Така проектна діяльність дає змогу виховати та підготувати молодь, спроможну активно включатися в якісно
новий етап розвитку сучасного суспільства, який пов'язаний з інформатизацією. Повсякденне використання інформаційних ресурсів,
які є продуктом інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої частини
працездатного населення суспільства, зумовлює потребу підготовки молоді як
творчо активного резерву, здатного професійно використовувати засоби інформаційних
технологій, тому на уроках інформатики учні з вчителем, використовуючи проектну
діяльність розробляють певні методичні підходи до використання засобів інформаційних
технологій як для розвитку творчої особистості того, хто навчається, так і для
його підготовки до майбутньої професійної діяльності, зокрема для формування
вмінь здійснювати прогнозування результатів своєї діяльності, розробки стратегій
пошуку шляхів і методів розв`язання завдань як навчальних, так і практичних, а в майбутньому – професійних.
Проект
розроблення розгортки на тему: «ОС Windows»
9-11 класах (додаток 1. Схема проекту по
розробленні розгортки на тему: «ОС Windows»). Даний проект може бути
вузько профільним, спрямованим на поглиблення знань учнів про операційну
систему. В 9 класі реалізується під час
вивчення теми «Інтерфейс операційних систем», а у 10 класі – «MS
office операційної системи», 11
класі – «Глобальна мережа Інтернет». Чому така тема? Адже операційна система –
це програма, яка знайома всім з перших днів роботи за персональним комп’ютером.
Але за короткий термін, який відводиться на вивчення теми операційної системи,
неможливо розкрити всі аспекти цього питання, і учні, самостійно працюють,
відкривають для себе операційну систему вже з нових поглядів,
"знайомляться" з інтерфейсом, офісом ОС Windows, вказівками для
роботи з каталогами та файлами тощо. Для цього можна запропонувати дітям 9-11
класів поділитись на групи, і кожна група виконує за певний термін свою частину
роботи:
І група – журналісти, які будуть
розшукувати інформацію – 9 клас;
ІІ група – кореспонденти – 9
клас;
ІІІ група – дизайнери, які будуть
оформляти, розробляти розгортку – 10 клас;
IV група – оператори – учні, які
будуть набирати подану інформацію – 11
клас.
Таких груп може бути й більше,
залежно від кількості тем, що мають бути розглянуті. Доцільно зробити ще одну
групу з найсильніших учнів – "Дослідники". Вони шукають нову
інформацію, про яку не говорив учитель, у бібліотеках, у мережі Інтернет,
пропонують проведення цікавого експерименту під керівництвом вчителя та дають
аналітичну характеристику даній роботі.
3. Дослідницька-пошукова
діяльність на уроках інформатики
Однією із форм творчої
діяльності школярів, що має пошукову спрямованість є уроки-дослідження,
уроки-роздуми дослідницькі завдання. Вони мають бути різні за обсягом та
розраховані на різний термін виконання: короткострокові завдання, які
розраховані на вирішення під час одного уроку і вимагають переосмислення раніше
засвоєних знань і роботи з різними джерелами; довготермінові дослідницькі
завдання, розраховані на виконання впродовж декількох уроків, протягом вивчення
теми.
Учням пропонується дослідницько-пошукова діяльність з
окремих розділів інформатики. Наприклад, запропонувати учням в 11 класі
розглянути різну інформацію й задуматись над темою ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ. Дається коротенький опис.
Мета: дати поняття штучному інтелекту;
охарактеризувати різні підходи щодо створення штучного інтелекту; сформулювати
різницю між людським інтелектом й штучним.
Тип уроку -
урок-роздум
Форма - групова
Обладнання: програмні
засоби прикладного та навчального
призначення, робота в мережі Інтернет, використання преси, перегляд
популярно-наукових програм у телебаченні.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
ІІ. Повідомлення теми, завдань й мети уроку (тема, гасло теми записані на дошці).
Гасло теми:
Комп'ютер можна вважати розумним, якщо
він здатний змусити нас повірити, що ми маємо справу не з машиною, а з людиною.
англ.мат.
Алан Тьюринг
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Що таке штучний інтелект?
На це питання намагаються відповісти всі дослідники та вчені світу з
давніх-давен. З кінця 40-х років почався великий бунт у НТР. Всі вчені
університецьких та промислових дослідницьких лабораторіях кинулися розробляти
зухвалу мрію, тобто розробити такий комп'ютер, що за
результатами роботи його неможливо було б відрізнити від людського розуму. Ця
мрія й триває і до сьогоднішнього часу. Щоб машина могла імітувати роботу
людського мозку, потрібно розібратися в тім, як діють мільярди його
взаємозалежних нейтронів (курс фізики, хімії, біології). Виникли різні
проблеми: перша з них - кожна людина
окремий індивід з власним розумом, тобто до кожної людини потрібно мати різний
підхід у спілкуванні, роботі тощо.
Деякі
вчені вважають, що
Ø
інтелект -
уміння вирішувати складні задачі;
Ø
інші вчені
розглядають інтелект, як здатність до навчання;
Ø
інтелект -
можливість взаємодії з зовнішнім світом шляхом спілкування, сприйняття й
усвідомлення сприйнятого;
Ø
з точки зору
Біблії, інтелект - розум, енергія фізична й духовна.
Учні досліджують різну інформацію до
уроку, діляться на групи, кожна з груп розглядає різні підходи до визначення
"штучного інтелекту", на основі вище сказаного роблять висновки.
Дають відповідь на запитання:
Чи дійсно людству потрібно "штучний інтелект"?
План викладання нового матеріалу.
1. Механічний підхід (І група).
2. Електронний підхід (ІІ гр).
3. Кібернетичний підхід (ІІІ гр).
4. Нейтронний підхід (IV гр).
5. Поява перцептрона ( гр).
Групами даються короткі історичні факти, намагання створення людиною
штучного інтелекту, а також сильніші учні створюють комп’ютерну презентацію.
Висновок
В умовах радикальних реформ освіти на перший план
виступає формування не тільки традиційних знань, умінь і навичок, але і
розвиток мислення, творчих здібностей, дослідницьких навичок.
Мета творчого виховання
учнів на уроках інформатики є формування
активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового
переходу в самостійне навчання.
Творче виховання або розвиваюче
навчання на уроках інформатики – основа формування творчої особистості, а в
подальшому – креативної, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її
творчу активність, тобто не стимульовану зовнішніми факторами. Модель творчого виховання
розрахована на вдосконалення розумових процесів з урахуванням можливостей
кожної дитини.
Для цілеспрямованого і
постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб організаційні
методи, форми та засоби навчання
відповідали цілям і задачам навчально–творчої діяльності.
Творчі здібності, як і
інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів,
виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони виконують кожну практичну роботу, у тому числі і творчого характеру.
Головне завдання – зацікавити учнів, дати можливість
самостіно творити, а це приведе до захоплення предметом, а в подальшому до
глибоких і свідомих знань.
Проблему розвитку здібностей обдарованої молодої
людини можна вважати вирішеною лише за умови, коли у життя входить творча
особистість з високим рівнем інтелекту, вихована на засадах моральності, тобто
психологічно налаштована на соціально та суспільно корисну діяльність.
Додаток 1
Схема проекту по розробленні розгортки на тему: «ОС Windows»
|
Назва проекту:
|
ОС Windows
|
|
Основні питання:
|
|
Ключове питання:
|
Машина повинна працювати, а людина – думати
Принцип ІВМ
|
|
Тематичні питання:
|
1. Інтерфейс операційної системи
2. MS office операційної системи
3. Панель задач операційної системи
4. Мережі
|
|
Змістові питання:
|
1. Основний екран Windows
2. Основні компоненти вікон
3. Загальні довідки по Windows
4. Пошук на комп'ютері
5. Вказівки для роботи з файлами
6. Настройка екранного інтерфейсу Windows, настройка
панелі задач, настройка клавіатури, настройка миші
7. Встановлення компонент Windows
8. Робота у мережі
|
|
Стислий опис:
|
|
Основним
змістом проекту є формулювання дослідницької задачі та застосування її
на практиці. Учні мають набути навичок
самостійно знаходи потрібну інформацію, створювати інформаційну модель
реально існуючих об’єктів. Виконуючи цей проект, учні продемонструють
виготовлену розгортку по темі. Вони будуть виконувати різні види робіт,
обговорювати отримані результати, створять мультимедійну презентацію.
Учні набудуть навиків організації
колективної роботи.
|
|
Навчальні
цілі та очікувані результати навчання:
|
|
Розробити розгортку
Створити презентацію.
Створити публікацію.
Організувати популяризацію проекту.
Вдосконалити вміння аналізувати інформацію.
Вдосконалити навички планування діяльності,
навички порівняння, навички по перевірці гіпотез, навички роботи з даними та
файлами в процесорі Excel.
|
|
Діяльність
учнів:
|
|
На початку роботи над проектом учні переглядають методичні матеріали, які
підготував вчитель; ознайомлюються з формами оцінювання; добирають інформацію.
Для кращого розкриття поставленої задачі учні
опрацьовують різні тести, виконують самостійну роботу.
Працюючи над
проектом учні аналізують знайдену інформацію, формують власні ідеї,
висловлюють думку щодо заданої теми.
Свої старання вони відобразили у презентації.
Друкування власної презентації.
Створюють власні публікації для чого вони
добирають матеріали, аналізують одержану інформацію, вчаться робити висновки.
|
|
Вхідні знання та навички:
|
|
Учні володіють елементарними знаннями по
попередньому матеріалу з інформатики. Також вони повинні мати елементарні
навички у роботі з комп’ютером, а безпосередньо з такими програмами як: MS Word,
MS Power Point, MS Excel.
|
|
Ключові слова:
|
Інтерфейс, hardware ("важкий товар"), software ("м‘який
товар")
|
|
|
|
Список використаної літератури
1.
Бабанський Ю.К.
Як оптимізувати процес навчання. М., 1998
2. Головко Л. Л. Активізація
самостійної роботи студента під час лекційних занять / Л. Л. Головко. – К.,
2002.– 210 с. – (№ 1).
3.
Девид Хеллер, Дороті Хеллер. Сучасний самовчитель
професійної роботи на комп'ютері. — К.:
BHV, 1997. — 550с.
4.
Застосування телекомунікаційних засобів у
навчальному процесі (психолого-педагогічні аспекти): [навч.-метод.
посібник] / [авт. кол. за ред. М.Л.
Смульсон]. – К.: «Педагогічна думка», 2008. – 256 с.
5.
Зелінська Т.Я. Прикладна спрямованість шкільного курсу
інформатики і шляхи її реалізації/ Т.Я.Зелінська //Педагогічна
інформатика.-2000.-№2.-С.3-10.
6.
Інформаційні технології та
електронні засоби навчального призначення – ознака сучасного уроку: [конспекти
уроків] / [І.І. Цімбал, Б.А. Дьяченко, Т.М. Сорочан, О.С. та ін.]. –
Луганськ: Знання, 2006. – 504 с.
7.
Інформатика: Підручник / Під ред. проф. Н.В. Макарової. -
М.: Статистика, 1997. — 405с.
8.
Коцюбинський А.О., Грошев С.В. Сучасний самовчитель
роботи в мережі Internet. — М.: Тріумф, 1997. — 309с.
9.
Піддячий М. Виховання і розвиток дітей засобами праці / М. Піддячий // Трудова
підготовка в закладах освіти. — 2007. — № 3. — С. 6-9.
10.
Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології
навчання: теорія, практика, досвід.- Київ, 2002.
11.
Попов Ю.Д. Операційна система Microsoft Windows 95:
Навчальний посібник для студентів всіх факультетів — К.: ВПЦ «Київський
унiверситет», 1998, - 28 с.
